Вероніка, 14 років

5) Вероніка, 14 років

У проекті бере участь як дитина з сім’ї вимушено переміщених осіб (Луганськ)

Коли ти переїхала?

• У 2014 році, мені було 9 років.

За чим найбільше сумуєш?

• За друзями.

Вони там залишилися?

• Деякі виїхали, деякі там залишилися.

Що таке війна?

• Це переїзд, роз’єднання з близькими, життя на вулиці, втрата спогадів.

Що для тебе було найскладнішим після переїзду?

• Коли я дізналася, що назад ми не повернемося.

Про що мрієш?

• У майбутньому — відкрити власний бізнес. А зараз — хочу зустріти світанок на повітряній кулі.

Якби у тебе була чарівна паличка, що би ти загадала?

• Я б налагодила всі конфлікти; повернула б у своє життя одну важливу людину; побажала би батькам щастя і здоров’я.

А собі?

• А собі… Я і так щаслива.

Що таке щастя?

• Моменти з близькими людьми. Час, проведений поруч із батьками, класні спогади.

Яку б пораду дала собі?

• Не ображатися на людей і не звертати увагу на критику.

Тебе хтось критикує?

• Однокласники, дорослі. Вони мене часто не розуміють.

Ти дружиш з однокласниками?

• Ні, у нас постійно конфлікти. Їм не подобається те, що я переїхала.

Хто для тебе найважливіший?

• Мої батьки. Лише батьки вміють підтримувати мене 24/7.

У тебе є кумир?

• Лєра Бородіна, Сабіна Мусіна і Анджеліна Джолі.

Завдяки Generation+…

• у мене з’явилася підтримка, я стала впевненіше себе почувати і спробувала себе в нових сферах діяльності. Емоції різні, але завжди хороші.